wynajem autobusów przemyśl   wycieczki do wilna   wycieczki do budapesztu   wycieczki do pragi   tłumacz przysięgły języka ukraińskiego

Перший у Польщі український портал
, год.: 
Стартуй з harazd.net
Harazd.net Форум ГараздМузика Фото Відео Календар подій Статті Каталог www Бесіда
 

„Кампанія 2004”


Г. Кобильницький

Минув перший місяць виборчої кампанії. По суті усе вже ясно: чесних президентських виборів у нас не буде, як немає чесної виборчої кампанії! Всі обіцянки влади – у чорта на болоті. Майже в одно повторюється те, що можна було спостерігати підчас парляментських виборів 2002 року. Так як і тоді, опозиційний Ющенко змушений їздити курними шляхами України від селища до селища, щоб виборець міг його побачити і почути. Так як й тоді, мусить долати відстані на автобусі чи автомобілі, бо, трапляється, летовища відмовляються приймати його літак (так було, зокрема, в Одесі). Так, як і тоді телебачення – приватне та державне – щодня ліпить дифирамби кандидатові від влади прем”єру Януковичу, а Ющенка не згадує, а коли згадає, то тільки для того, щоб вилити на нього чергову порцію смердючки-багнючки. Так як і тоді, вимикають електрику в будинках, де запляновано зустріч Ющенка з виборцями.
Бог один знає, що це за країна така! Український варіянт СССР?.. Чи може бути влада аж так примітивною?

І все-таки певна різниця є: неодмінно влада стала ще більш жорсткою та жорстокою. Спостерігаю тупу ставку на силу по-донецькому! Дотепер терпіли подібне знущання лише донеччани, а зараз, по троху, ця ракова пухлина розповзає по всьому державному тілі. Потрібен скальпель. А він – в руках виборців. Ну, козацький роде, до діла! Подумати тільки, що нищення українця, як більш-менш на той час ще вільного громадянина, почалося руками Мазепи, цього багатолітнього царського прислужника та тронопоклонника. Цікаво, до речі, якою Україна була б, якби під Полтавою він мав успіх? Звісно, Мазепа тут не головний, бо основний удар по наших людях нанесли двох останніх російських царів, а потім совіти. Нині у нас мало громадян, більшість надалі кріпаки, “насєлєніє”. От на що ставку робить Янукович. Тільки душевно закріпачена людина спроможна вистояти під навалою брехні та цинізму. Вільна людина має збунтуватися. Українці розкріпачуються, але дуже поволі, немає умов, у кучмізмі мало що цьому сприяє. Наскільки цей процес пішов уперед – покажуть результати виборів.

“Газета "Луганчане", яку, до речі, тільки-но відмовилася друкувати обласна луганська друкарня, повідомляла нещодавно, що в одному із сіл Кремінського району тамтешній місцевий начальник привселюдно оголосив усім селянам: "Якщо хоч одна б... не проголосує за Януковича, усіх закопаю!” Не думаю, що така "агітація" дає привід прямо ототожнювати цього місцевого дурня й прем'єр-міністра, як і викривати велемовного Сергія Тигіпка, керівника його виборчого штабу, у лицемірстві. Тут, скоріше, наочно, на вербальному рівні, виявляється "воля панівного класу" на "останній стадії його загнивання".
Втрата відчуття міри і моральних запобіжників при зборі підписів і проведенні мітингів на підтримку Януковича говорить про те, що його штаб обрав виборчу стратегію "тоталітарного консенсусу" – створення видимості широкої "громадсько-політичної єдности" навколо "центрального ядра" з корумпованої адміністративної бюрократії, ще більш корумпованих силових органів і тіньового капіталу. Подібні випадки не поодинокі, і, здається, не тільки на Луганщині”, пише Микола Козирєв в “Українській правді”.

10 серпня була одна родзинка-цікавинка: під час сходження на вершину Ай-Петрі в Криму охоронці Ющенка зловили у кущах замаскованого агента влади, тобто “хвоста”. Жаль було дивитися на цю людину, яка перед камерою контрольованого опозицією “5 каналу” пояснювала, ледве не плачучи, що це випадковість, що він слідкував за кимось іншим, адже “прихвостень” знає, що закон забороняє слідкувати за народними депутатами (а за мною?). При ньому знайшли посвідчення слюсаря та… працівника МВС (міністерства внутрішніх справ). А потім відшукали ще авто “хвоста”, де була всіляка дорога техніка для підслуховування та відеокамери, а також відеозаписи зустрічей Ющенка з попереднього дня. А коли знайшли 12 наборів (!) запасних реєстраційних номерів для авта я згадав покійного Гонгадзе, який незадовго перед смертю поскаржився в листі до міліції, що за ним стежать і подав номери авта, а міліція відповіла, що ці номери були кимось вже давно тому вкрадені і списані. Потім про ці номери згадали знову, коли появилися плівки Мельниченка, де про них, як чути із записів, турботно розмовляли президент Кучма та тодішній міністр внутрішній справ Кравченко.

Гонгадзе не мав талановитих охоронців, як Ющенко (їх звати Петро і Павло), які могли зловити “його хвостів”. Але й у цьому випадку на тому справа закінчиться. В західному світі то був би скандал і вереск на всю країну. А в нас тупо сказали (міліція): ніхто за ніким не стежить. Крапка. Плюй йому в очі, а воно каже, що дощ іде… Наступного дня таки зізналися, що ющенківці зловили замаскованого міліціонера, тобто їхню людину. Пояснили, що це для добра Ющенка робиться, що це така замаскована охорона кандидата в президенти від всіляких психічно хворих… До речі кілька місяців тому наша країна купила десяток повністю облаштованих автомобілів для слідкування за людьми. Це ще один красномовний приклад того, як вони готувалися до виборів. Але не все так добре, як хочеться. Перед спалахом скандалу з плівками Мельниченка наша країна купила наймодерніші підслуховувальні пристрої. Потім жертвою підслуховування став сам Кучма і ледве захистив тоді свій президентський трон.

Підчас цієї кампанії я чи не перший раз усвідомив, що, мабуть, у нас таки не можна перемогти на виборах, не спілкуючись з виборцем із зрусифікованого півдня та сходу російською. Кілька разів чув Ющенка, як він розмовляв з людьми по-російськи, зокрема в Криму. Трохи було незвично, а навіть дивно, оскільки тут у Києві, він розмовляє виключно по-українські і я звик до такого Ющенка. Він десь родом із Сум, якщо не помиляюся.

“Пани, єхалі со свайой мовой!” – отаку фразу від випадкової жінки почув недавно на вулиці Донецька мій колега. Її явно роздратувало те, що він спілкувався зі знайомим по-українські на батьківщині “двічі несудимого”. (Хто не знає, підповідаю - “єхалі” у цьому випадку значить “пішли геть”.) У Києві, у маршрутці, чую істеричний голос старшої жінки. Ця теж лякає пасажирів Ющенком. Віщує, що у разі його перемоги сюди прийдуть американці, НАТО прийде, “а ми всі станемо жебраками”. Якийсь тверезий голос їй відповідає: “а тепер ми хто? не жебраки?”. Воно й справді близько до того. 90 відсотків суспільства живе у злиднях не дивлячись, як говорив Кучма, на небувале 4-річне економічне зростання. Таню, іншу мою знайому, дратує те, що на трасі до її підкиївської Чапаївки всіди величезні біг-борди з личком Януковича. “Де не глянеш”, наголошує. І справді, в Києві на біг-бордах тільки поки Янукович. Всюди ця сама грандіозна світлина Великого Дона з великими літерами “ТОМУ ЩО”, а внизу, вже меншими, різні варіянти: “справедливий, чесний, патріот…” Хтось прозвал ці його біг-борди “біг-мордами”, а мені за кожним разом хочеться показати зігнутий кулак, або, по-американськи, палець. Київський десант все-одно доведеться відкликати, пацани… Шкода ваших грошей.

Треба також зізнатися, що пропагандивна машина держави не змінилася ні чуть, якщо не враховувати підвищення рівня примітивізму та дурости. Лаяння опозиції, як й два роки тому, відбувається дуже просто – лопатою намагаються вкласти в голову всіляку брехню-бридню. Не навчилися працювати тонкіше! Напевно не можуть, бо для цього треба самому змінитися, розвинутися. А вони стоять у місці. Прискорений варіянт заробляння грошей не залишає часу на науку. Людей мають за тупиць останніх і боягузів. Так! Ця влада хоче перемогти сіючи страх! Подивимося, які жнива будуть.

Мій сусід, Володя, у якого в політиці завжди “хата скраю” якось зайшов й збудженим голосом розповідає, що до Києва, не чекаючи виборів, їде чимало донецьких, купують житла, будинки, землю тощо. “Просто десант почався. Почекали б до фіналу!” До того, каже далі, дуже наглі. Вже навіть плату хочуть брати з того, що я здаю в оренду помешкання. “Якісь люди ходять біля мого дому, розпитують, що і як”, так мені розповідає наляканим голосом. А дальші його слова мене дивують: “коли хто питає за кого голосуватиму, відповідаю, що не знаю ще, або, кажу, що за Януковича. Но, вони не дочекаються мого голосу! Вся моя родина пролосує за Ющенка”. В тих словах є все: правда про жахливу ситуацію з нашими громадянськими вольностми, страх Володі перед каральним кулаком влади, правда про настрої людей і, можливо, правда про те, хто кого переможе на виборах президента України 31 жовтня? Володя каже мені ще, що люди, навіть у Києві, дуже налякані, настільки, що бояться признаватися, що проголосують за Ющенка.

Такі от настрої у нас за три місяці до долесних виборів. Правду хтось написав, що це така подія у житті нашої країни, як референдум 1991 року. Тоді теж багато хто боявся, що люди не проголосують за незалежність. Тепер найчастіше кажуть так: переможе Ющенко, але переможцем оголосять Януковича. Як мене дратує такий спосіб мислення! Адже ця влада, що не скажи, не є всемогутньою! Для цього варто згадати хоча б картинку Кучми, який зі свого офісу на Банковій змушений був колись нишком-тишком продиратися до дому чорним ходом, оскільки порадний несподівано заяйняли демонстранти, Тимошенко, Луценко та інші “ворожі” депутати.

Перший місяць виборчої кампанії показав нам перші паростки того, що нас може чекати, якщо на виборах переможе донецький десант. Янукович та його команда переконливо засвідчують, що вони спроможні працювати лише в умовах наближених до тоталітаризму, застосування сили, як основного знаряддя реалізації своїх задумів. Наразі демонструють нам це несміливо, скромно, але, коли переможуть на виборах, думаю – заговорять більш жорсткою мовою і тотальним наступом. Так це принаймні виглядає на основі того, що виробляє останнім часом в Україні команда Януковича. Татусько споглядає це і мабуть справді хоче нас змусити заплакати, мовляв: а видите! я ж говорив, що я не найгірший! що ще затужите за мною! Може цей Янукович, це частина провидіння Божого? Потрібен нам, щоб болячка кучмізму могла природним чином бути усунена з тіла нашого державного організму? Щоб люди нарешті прозріли, щоб перестали поводитися як раби німі, а взяли слово й діло, як вільні духом громадяни? Таким людям ніяки болячки не страшні, от, помірного болю і сверблячки трохи буде.

Кучма має ще маленьку надію, що у вересні вдасться пропхати насилу так звану політреформу і тоді не буде мати великого значення, хто буде президентом, оскільки його повноваження перемістяться до будинку уряду на Грушевського. А якщо не вдасться? Нібито є ще варіянт відкликання з різних причин результатів виборів і на тимчасом все залишиться як є. Шлях дуже ризикований. Кучма це розуміє. В цій його грі, врешті-решт, може вийти так, що він змушений буде здатися на небажаного Великого Дона-президента. Кучмі вони нічого не зроблять, але декому – еміграція. Дон робить враження людини примітивної, тому великих сподівань, що він влаштує собі внутрішню еволюцію після переможних виборів, немає. А відтак…

Відчуваю, що навіть я починаю піддаватися притаманній нашій київській інтелігенції атмосфері безнадії. Але ж, вистачить подивитися на те, що уряд Дона робить зараз з приватизацією-“прихватизацією”: прискорили її на всю катушку. Всі ставки робляться на те, щоб перепродаж найбільш ласого державного майна завершити до 31 жовтня. А що це означає? Тільки одне: вони не упевнені, що буде після жовтня! А отжке бояться приходу Ющенка. Можливо про всяк випадок, можливо не вірять у це, але все-одно “прихватизація” пішла шаленими темпами. У такій поведінці бачу хвилинами інтуїцію щура, який заздалегідь уміє відчути небезпеку.

За останніми опитуваннями суспільної думки ситуація виглядає ось як. За Ющенка готові проголосувати 38 плюс-мінус 3 відсотки виборців, за Януковича відповідно (з плюсами-мінусами) 26 відсотків. Це у першому турі. Що буде у другому – важко сказати. Януковичу “допишуть” навіть до 10 відсотків голосів, бо така наша кучмократія. Я особисто вірю у несподіваний чинник “володі”, тобто у те, що є чимало людей які не зізнаються публічно у підтримці Ющенка, але проголосують за нього, бо знають уже, що до виборчих урн тупа сила донецьких не дотягується. Поки що. Оце і буде їм холодний душ.

Київ, 12 серпня 2004, Г. Кобильницький



Камо Грядеши, Україно?

Джерело: Проект газети “Християнський Голос”, Мюнхен

Додано: 2004-08-17

993

Напиши свій коментар:


Твоє ім'я: 


Коментар: 




 



  Камо Грядеши, Україно?
„Українське православ’я на повороті”

Джерело: Проект газети „Християнський Голос”, Мюнхен

Помер предстоятель УПЦ (Московського Патріархату) митрополит Володимир. Наша армія відвоювала Слов’янськ та низку інших міст. Залишилися основні два опорні пункти ординців: Луганськ та...

Додано: 22.08.2014 р.


Поразка Московії
Зламати зуби дияволу
Час дурнів


„Думайте, читатйте”

„Камо Грядеши, Україно?”





    Harazd.net     Про harazd.net     Контакт     Форум     HarazdNews     ГараздМузика     Razom.net.pl    
regały magazynowe używane regały paletowe używane montaż regałów skup regałów antresole
 

statystyka
0000544
2408359

3538860
regały magazynowe używane regały paletowe używane montaż regałów skup regałów antresole
© 2002 - 2018 - harazd.net - Перший у Польщі український портал.