wynajem autobusów przemyśl   wycieczki do wilna   wycieczki do budapesztu   wycieczki do pragi   tłumacz przysięgły języka ukraińskiego

Перший у Польщі український портал
, год.: 
Стартуй з harazd.net
Harazd.net Форум ГараздМузика Фото Відео Календар подій Статті Каталог www Бесіда
 

„Москалі у Києві”


Г. Кобильницький

Можливо, правильніше було б написати: москалі у Києві, а наші на побігеньках у Москви! Оце така нова забава дорослих людей в країні У. Ситуація за три тижні до долесних для України президентських виборів: російські політтехнологи фактично керують справами у країні, придумують всіляки провокації та фальшиві рейтинги, а наші перші державні особи їздять до Москви цілувати ніжки царя-чекіста. Як ганебно закінчує своє президентство Кучма! Я про таке навіть не гадав. За період незалежности ще такого не було, щоб перші особи в державі їздили за порадами до Кремля так часто, неначе в добу, коли все вирішувала московська КПСС!

Недавно такий собі відомий москаль, політолог Сєрґєй Марков, кажуть він також один з радників Кремля, тут у Києві сказав: “Основну небезпеку вбачаю у тому, що певні політичні сили можуть у виборчу ніч вивести на вулиці людей і ми побачимо сутички. З одного боку будуть групи уніятів, кримських татар і студенти з руху “Пора”, а з іншого – проти них виступлять православні та шахтарі. Ось такого МИ не можемо ніколи допустити”. “Ми”, це хто? Кремль, Московія... Моя колега жартуючи запитує: а якщо шахтар - уніят, то тоді що? А хлопці з “Пори”, то переважно православні... Виходить Марков погано поінформований. На додачу слово “уніят” вважається серед українців образливим, на відміну від “греко-католик”. Цього Марков також не знає? І такі люди роблять кампанію Януковичу! Загалом нібито все ясно: москалі лякають розколом України, оскільки Ющенко має передусім підтримку на заході країни. Так вони кажуть, хоча знають, що це часткова правда.

Події ідуть так швидко, що ми вже забули про пана Яйцуковича та нову українську зброю, що називається яйце, а також новітнього українського героя, що називається курка. “В Івано-Франківську стався інцидент, який французькі медія охрестили як комедію дель-арте, британські порівняли з удаваним падінням на штрафному майданчику. А глава Української православної Церкви московського патріярхату Володимир охарактеризував як “обурливу пляму на всю Україну”, пише “Наша Столиця”. Мені здається, що це була просто жовта пляма у біоґрафії Януковича. До речі, тривають пошуки курки, яка знесла славетне яйце, що звалило з ніг двометрового голову уряду. Там має бути що-небудь особливе.

10 жовтня Владімір Путін указав нам, хто має бути наступним президентом України. На щастя це було не в Києві, а там, у них. Цього дня він запросив до себе на прийом Леоніда Кучму та “двічі несудимого” прем”єра і “проффесора” Віктора Януковича. Привід – 52 уродини. Посадивши біля себе “донецьке непорозуміння” чекіст сказав: "Ми переконані, що шлях, який був обраний керівництвом України за останні роки, цілком відповідає корінним інтересам народів Росії і України". Росії може так, нам – ані трохи! Тобто Кремль свій обов”язок виконав: все ще ностальгуючих за Москвою українців просвітив, як вони повинні голосувати на виборах президента України 31 жовтня. Янукович у лакейському поклоні у відповідь обіцяв “цареві” надати російській статус другої державної мови, запровадити подвійне громадянство та відмовитися від евроатлантичної інтеґрації (гетьман Брюховецький гикавкою). За всім спостерігав наш Татусько дорогий, який 1999 обіцяв нам показати “нового Кучму”, що заведе країну до ЕС, НАТО та загального добробуту. Тепер, коли страшний Ющенко на порозі, довелося від всього відмовитись і терміново просити захисту у північних друзів, які завжди раді допомогти братам своїм молодшим, чи, як вони кажуть, просто хахлам. До речі, саме у ці дні з Севастополя виводять чергові українські бойові кораблі й спрямовують їх на нове місце постою в західній частині Криму. Російські моряки прямо глузують з наших, мовляв, в Севастополі незабаром будуть тільки наші частини, хоча формально Крим ваш! “А вас у степ виводять!”, насміхаються. Наша влада, заперечує, мовляв, кораблі виведуть, але не всі, а головне, штаб військово-морських сил й надалі буде в Севастополі. Ну, подивимося... Британська газета "Jane's Intelligence Digest" написала недавно, що Кучма пішов на ряд поступок Росії, щоб тільки запевнити підтримку Кремля для Януковича. Зокрема, за газетою, Україна погодилася повністю звільнити порт в Севастополі від своїх кораблів і забрати звітам штаб. Операція буде проводитися поступово. Термін дії угоди про оренду москалями військових баз в Севастополі та околицях завершується у 2017 році. Проте можна його продовжити.

Все це, знаєте, виглядає неначе після Хмельницького. Лакей за лакеєм їде з Києва до Москви, шукаючи там підтримки у боротьбі з внутрішніми противниками. Це принизливо для держави та нації, негідно і страшно! Державні мужі так не чинять, міг би сказати Ющенко.

Ющенко кілька років уперто тримався думки, що Кучми не можна чіпати критикою, осільки хто б не був президентом України – треба його шанувати, бо це найважливіша посада в країна, він, мовив Ющенко, символ держави. Щодо символу держави, я погоджуюсь, на жаль воно так. Щодо потреби домовлятися з ним у будь-яких умовах – маю сумніви. Ющенко очевидно не розумів і, можливо, надалі не розуміє, що має до діла зі специфічним менталітетом, складеним в бойових й надзвичай своєрідних умовах колишнього СССР. Такі люди можуть скласти клятву на Біблію, але користь від того така ж, як і від присяги складеної на твори Лєніна. Для них основне – наслідок, ефект, досягнення заплянованої цілі. Кілька років тому Кучма сказав, що він може покласти руку на Біблію і присягнути, що не віддавав наказу викрасти журналіста Ґонґадзе. Ющенко прокоментував тоді це так: не можу не вірити людині, яка покликається на Святе Письмо! Він не розумів одного: святе воно для нього, для інших – це просто історична книжка з байками. В таке Ющенко вірив ще три, два й рік тому. Схоже тепер Кучма і його дістав. Свідчить про це інтерв”ю для «Дзеркала Тижня» від 9 жовтня. На запитання про його найбільше розчарування Ющенко відповів: «Якщо говорити про персоналії, то найбільше мене розчарував Президент Кучма. Розчарувало, зокрема, те, як він іде з політики. Він не зміг піти красиво, він іде на хвилі політичних скандалів і нагнітання протистояння в країні. Ще більше розчарувало те, що він зробив ставку не на гарантії чесних виборів, а ніби на наступника. Він і його «кризові менеджери» практично розкололи країну. Це не розчарування, а злочин. Крім того, я проти наступництва в політиці і вважаю неетичним висування кандидата в президенти в кабінеті чинного Президента. Та вже якщо Кучма так хотів особисто явити світові свого наступника, на мій погляд, він міг би знайти людину з більш чистою репутацією і прогресивними поглядами, ніж нинішній кандидат від влади. З такою людиною мені тепер було б не соромно змагатися”. Ющенко, хвала Богу, росте як політик! Це ще одна запорука, що справиться з вантажем президентства. Жаль тільки, що зараз він не має альтернативи! Настільки бідна країна!

Часом маю враження, що Московія, це держава позначена якоюсь чорною наснагою. Адже-бо близькість її як сусіда вже кілька століть спричиняє, що ми втрачаємо найкраще, що у нас є, передусім найталановитіших людей. Втрачаємо їх явно та таємно. Явною була розправа над багатьма тисяч мешканців Батурина, яких московіти вирізали і кинули в річку в покарання за Мазепину зраду. Явним був Великий Голод, під час якого ми втратили основу нації, селян. Явним було знищення кобзарів. Явними були тодішні чистки серед інтелігенції, яку заганяли в табори з 1930-их і аж до 1980-их. Останньою голосною жертвою був Василь Стус, який не витримав другого 15-річного терміну та й помер на засланні.

Скільки могло бути неявних убивств – цього ніхто не рахував через брак доказів на пряму причетність до них московітів. Сьогодні в Києві уже відверто говориться, що в 1999 р. В”ячеслава Чорновола убили у влаштованій спецслужбами дорожній катастрофі. Чи колись довідаємося правди? В деяких випадках, гадаю, так.
Ющенко, якого на початку вересня також ледве не убили таємні особи зі зброєю у вигляді отрути запевняє, що винні будуть знайдені, проте тільки після того, як зміниться влада.

Якщо навіть прийняти за очевидне, що до таємних випадків замахів на українських відомих політиків та діячів причетна Москва, то, припускаю, найчастіше, її роль зводилася до надхнення, проєктування, підтримки “технікою”, а виконували брудну справу наші лакеї.

Цікаво знову й знову згадати, що захисником від КҐБ (тобто від держави СССР) на останньому “смертельному” судовому процесі Стуса у 1980 році був нинішній голова адміністрації Кучми, наш найвідоміший соціял-демократ Віктор Медведчук. Ющенко колись сказав так: "...Ніколи не прощу йому (Медведчуку) Василя Стуса. Я думаю, Стус йому часто сниться". Примітно, що спокійний, завжди налаштований на пошук компромісу Ющенко, Медведчука явно не любить, при чому це чи не єдиний політик про якого погане він говорить уголос.

В попередньому своєму фейлетоні (“Ангели Ющенка”) я висловив припущення, що навряд чи випадок з таємним захворюванням Ющенка слід пов”язувати з його візитом 5 вересня до приватного будинку першого заступника голови Служби Безпеки України Володимира Сацюка. Цікаво зауважити, що житомирський Сацюк у квітні став членом партії Медведчука, а вже у червні Кучма призначив його заступником голови спецслужб. Таємна вечеря на яку запросили Ющенка і яка вже не є тайною тривала з 11 вечора до 3 ранку. Наступного дня кандидат відчув перші симптоми хвороби. Мені здалося, що до такого рівня цинізму наші державні мужі ще поки не скотилися (запросити до власного дому і... отруїти!), тим більше, що там “вечеряв” також сам голова СБУ Ігор Смєшко. Він, до речі, запевняв публічно, що з хворобою Ющенка не має нічого спільного. Його слова підтверджує провладний “староґвардієць” Юлій Йоффе, народний депутат. “ Коли б Смєшко з такими даними, як в нього, хотів би когось отруїти, то в тої людини не було б шансів. Якщо він хотів би отруїти, він довів би це до кінця”. Важко зрозуміти, що саме хотів сказати Йоффе? Що Смєшко професійний кіллер?

Першого жовтня, коли журналіст з Донецька Володимир Бойко оприлюднив статтю “Таємниці “тайної вечері” я засумнівався і подумав, що Сацюкові був сенс зіграти ва-банк, якщо він вірить в передвиборні обіцянки Ющенка. Адже Ющенко каже людям: “бандити сидітимуть у тюрмах!”. Зі статті Бойка виходить, що Сацюк просто ідеальний кандидат на тюрму в “Україні Юща”. До того член партії Медведчука, який пообіцяв українському народу, що Ющенко ніколи не буде президентом. Бойко пояснює чому він довершений кандидат на заґраття.

Журналіст пише зокрема про те, що в січні 2002 року проти Сацюка була порушена кримінальна справа за фактом незаконного відкриття валютних рахунків у швайцарському банку. Ті рахунки на вимогу швайцарської поліції були забльоковані у 2001 році. Проте, не це головне. Суть у тому, що Сацюк є тією людиною, яка здійснила розправу над дітищем Ющенка, кредитним банком “Україна”, який він з друзями створив у 1992 році. Ющенко пішов звітам у 1993 (до Національного банку), а сім років згодом “Україну” розвалили та ще використали це для політичних звинувачень проти Ющенка. “Сацюк міг би багато чого розповісти про те, як належне йому підприємство ЗАТ "Укррос" приватизувало "Україну", викупивши невдовзі перед крахом цього банку останній (12,7%) держпакет акцій. Причому, Сацюк примудрився це зробити на ті 49 млн. грн., які були перед тим позичені в банку, і так й не повернуті. А чого варта історія з видачею тому ж "Укрросу" кредиту в $25 млн. напередодні банкрутства "України" на термін до 2011 року? А масова видача нічим не забезпечених кредитів? А видача позик відповідальним працівникам банку, який вже протягував ноги, на суму понад мільйон гривень?” Коротше дітище Ющенка обікрали та знищили з наказу влади, а Сацюк був виконавцем і, очевидно, заробив свої чергові мільйони. Це ясно навіть сліпому, що Ющ, якщо матиме владу, згадає гробителів “України”.

Я нікого не звинувачую, але такі цікаві факти треба знати. Варто також підкреслити, що очевидно вони не хотіли убити Юща, а, скорше всього, налякати, може просто відлучити від передвиборних зустрічей з людьми. Йоффе має рацію – влада професійний кіллер, а Ющенко ще дихає. Проте, думаю, якби він залишився лікуватися в Києві, як йому радили лікарі з урядової клінікі Феофанія, то, можливо, був би помер. Принаймні віденьські лікері запевняють, що ще трохи і було б пізно на порятунок.

10 жовтня Ющ повернувся з Відня й приступив до заключної фази кампанії. Від Львова. Він вже нормально говорить, а око не точить неконтрольованих сліз, проте ліва частина обличчя надалі спотворена. Лікарі кажуть, що десь через місяць все має бути нормально.

Київ, 10 жовтня 2004, Г. Кобильницький



Камо Грядеши, Україно?

Джерело: Проект газети “Християнський Голос”, Мюнхен

Додано: 2004-10-26

934

Напиши свій коментар:


Твоє ім'я: 


Коментар: 




 



  Камо Грядеши, Україно?
„Українське православ’я на повороті”

Джерело: Проект газети „Християнський Голос”, Мюнхен

Помер предстоятель УПЦ (Московського Патріархату) митрополит Володимир. Наша армія відвоювала Слов’янськ та низку інших міст. Залишилися основні два опорні пункти ординців: Луганськ та...

Додано: 22.08.2014 р.


Поразка Московії
Зламати зуби дияволу
Час дурнів


„Думайте, читатйте”

„Камо Грядеши, Україно?”





    Harazd.net     Про harazd.net     Контакт     Форум     HarazdNews     ГараздМузика     Razom.net.pl    
regały magazynowe używane regały paletowe używane montaż regałów skup regałów antresole
 

statystyka
0000505
2408320

3538821
regały magazynowe regały paletowe regały wyskokiego składowania regały półkowe
© 2002 - 2018 - harazd.net - Перший у Польщі український портал.