wynajem autobusów przemyśl   wycieczki do wilna   wycieczki do budapesztu   wycieczki do pragi   tłumacz przysięgły języka ukraińskiego

Перший у Польщі український портал
, год.: 
Стартуй з harazd.net
Harazd.net Форум ГараздМузика Фото Відео Календар подій Статті Каталог www Бесіда
 

„Ще самостійна?”


Г.Кобильницький

Ще самостійна?

Нещодавно я позвонив своєму колезі Ільку Кучерову, соціологу, українському патріоту, який в приватних розмовах твердо вірив, що Україна скоро буде в НАТО, хоча з соціологічних опитувань ніяк не виходило, що воно саме так й має статися. Ми з місяця на місяць чекали „українського прориву”, коли в опитуваннях нарешті вийде, що не 20, не 25, а 60 відсотків громадян цієї країни зламає себе, відкине пропаганду „москалєй” і відкриє Україні новий горизонт. Не дочекалися. Я позвонив Ільку, бо мав справу, але він зі мною не зустрівся, сказав: трохи хворію... Виявилося врешті, що оте „трохи”, це „банальний” рак і нині Ілька вже нема на білому світі, як і в України нема надії на вступ в НАТО в доступній перспективі. Вічна йому пам’ять! Ілько залишив нас зі своєю надією.



Тимчасом сто днів тому в Україні почався новий експеримент: владу в державі взяли люди, які мають російсько-малоросійсько-совіцькі погляди і ніякого співчуття для тої візії України, яку плекали і плекають так звані сомостійники. Це ще питання, куди вони заведуть Україну, чим і коли закінчиться цей черговий експеримент на нашому народі, а саме головне: що залишиться після нього з візії „самостійників”, тобто людей, які Україну бачать як самодостатню європейську державу?

Леонід Кравчук був перехідною фігурою, яка поставила крапку в справі остаточного розвалу СССР і тим самим появи самостійної України. Тільки в майбутньому історики більш впевнено скажуть, яку насправді роль зіграв в цьому кінцевому дійстві Леонід Макарович.



Його наступник, Леонід Кучма, був президентом-малоросом, який, однак ради спокійного сидіння на троні намагався не ображати ні галичан, ні східняків, тобто особливо не підтримував, але і не поборював жодної з двох основних ідей: самостійників та малоросів. Тому Україна була без обличчя, проте ніхто не сумнівався, що це самостійна держава, оскільки Кучма розумів, що разом з самостійністю втрачає вагу його трон. Ну і, що тут дуже говорити, був просто-напросто мудрішим від Януковича. Скорше всього, Кучма не був також в КГБ (донощиком), тому Росії було складніше з ним „загравати”. Ми й нині не знаємо куліс справи Гонгадзе... Пам’таю, я президента Кучму колись запитав: ви для себе встановили, хто вам це зробив? Він відповів – і мені здалося, що це було щиро – „ні, я не знаю, хто мені це зробив”. А мені було дивно думати, що людина, якій підпорядковується вся міліція, служба безпеки, армія, не може вияснити, хто йому знищив ситуацію? Це, звісно, пишу для цього випадку, якщо Кучма справді напряму непричетний до убивства журналіста. А цього теж напевно не можна сказати.



У 2004 році уперше за століття доля дала нам шанс і владу взяли люди, яких маємо право називати українцями. Вони, передусім Віктор Ющенко, зробили чимало для того, щоб населенню пояснити, який його рід і чому воно „шпетить” по-російські. Така політика поставила Україну на грань війни з Росією. І це зрозуміло, адже росіяни відчували, що можуть втратити Україну назавжди і таким чином закрити кільце, започатковане ще Хмельницьким. Проте на початку 2010 року, через бардак „самостійників”, внутрішні і безкінечні при тому чвари, брак рішучости тощо, люди вирішили поміняти владу і на трон зайшов Янукович. І почався новий експеримент. Тепер керують нами ті, які вважають, що Україна це така собі безамбіційна російська колонія, з власним фольклором, власне вона у них Малоросія у якої на лобі постійно, як свічка, стовбичить „вєлікая Масква”. Не виключено, що ключові особи з цього кругу – колишні фігуранти списків КГБ, а оскільки ці списки ніколи не втрачають актуальности, то, певною мірою, ці люди з ногами та головою сидять в кишені Путіна. Драма просто повного виміру!



Напередодні президентських виборів я, та й багатьох інших, втішав себе тим, що гірше, ніж було в період „двічі другого”, тобто Леоніда Кучми, не буде. Що будем знов „кізяком”, який тупо плентається у форватері іржавого російського крейсера... Проте, є гірше! Набагато гірше! І воно вже є гірше. Це видно добре уже зараз, після перших 100 днів правління Віктора Фйодоровича. Якщо просто казати, ми зараз стриміголов скочуємося до рівня радянської України і лише формально зберігаємо всі атрибути незалежної держави.



Росіяни рознахабніли настільки, що прямо через засоби масової інформації вказують нам, де ще треба „виправити ситуацію на Україні”, де ще лишилися сліди „помаранчевих”. Спершу наказали забрати „героя” Бандері, потім перебрали контроль за Кримом і „зусиллям” нашого парламенту закріпилися там до 2042 року. Нещодавно російський патріярх сказав, що вулицю Мазепу в Києві (колишню Січневого Повстання) треба ліквідувать і назвати її Лаврською. І я не сумніваюся, що це буде через певний час виконане. Як в часах Кучми, російським „експертам” віддано право кріпити намордник на українські засоби масової інформації, оскільки це росіяни тепер вирішуть напрямки так званої „інформаційної політики”. Найбільш болить звісно Голодомор, коли „яник” заявив, що він ніякий Голодомор був, а загальне лихо радянських людей. Сміх на цілий світ! Моя знайома з Партії Регіонів пояснює, що це нормально, коли новий президент відміняє укази свого попередника. А я думаю: так що? Вони прийшли навічно? Адже укази Януковича теж можна буде відмінити, щоб знов потішити до сліз світ, і знову все будувати в новому напрямку. І ті самі київські чиновники, які при Ющенку, в вишиванках, міняли вулицю Січневого Повстання на Мазепи, тепер, без вишиванок, будуть її міняти на Лаврську, а через певний час, можливо, знову у вишиванках, будуть все повертати назад. І чи ж не безхребетна ми нація? Я взагалі дивуюся, що можна бути людиною з гуми: що не ситуація - а воно, це чиновництво, пристосує форму свого корпуса...



Моя візія з-перед виборів в принципі була правильна: владу в країні – писав я тоді - можуть взяти люди, які за основну ціль ставлять заробляння грошей і, на жаль, найпростіше робити це у близькому союзі з Росією, бо тільки там беззаконня влади „багатої” безмежним ресурсом нафти та газу. З іншого боку, я вірив, що Янукович може більше захищати незалежність України, ніж Тимошенко, оскільки тільки таким чином можна зберегти бізнес олігархів, які незацікавлені у тому, щоб в Україну масово ринув російський капітал. І тут я грубо помилився! Вони якось цього не бояться... Не бояться російського капіталу, бо вони просто зрадили наших олігархів і вирішили їсти з одного корита разом з Путіним та Мєдвєдєвим. Що скажуть наші олігархи на таку несподіванаку? Припускаю, їм нині прикро від „яника”.

Я помилився також думаючи, що „януковичі”, це такі собі, позбавлені історичних коренів дрібні совіти, що в них нема політичних амбіцій. Я не впевнений щодо самого Януковича, але в його оточенні точно є люди, наприклад міністр освіти Табачник, які є дзеркальним відбитком малороса, еталоном можна сказати, який чи не основною ціллю життя бачить служіння Росії на двох лапках. В тому сенсі ці люди мають амбіції політичні, для них Україна стала надто „українською”, занадто віддаленою від Москви, їм це явно заважає, муляє, дратує.



Ось нещодавно Ірина Зайцева, заступниця Табачника на посаді міністра освіти, в Криму на фестивалі „Велике російське слово” сказала, що „нам рано складати руки, оскільки за час правління Ющенка в Україні виросло покоління молоді, яка сповідує принципи „помаранчевої ідеології” (я не знав, що є така ідеологія). Ось як тепер виступають перед нашим населенням українські віцеміністри: „За минулі 5 років в Україні сформувалось покоління, чимало представників якого не є прихильниками тих цінностей, про які ми тут говоримо. На жаль, за ті роки ми багато що втратили. Нам рано розслаблятися (...)”, сказала Зайцева оця. Її цінності, це Росія, звісно.



Це я тільки про наших малоросів кажу, які страшніші зрадників, а візьміть ще до уваги, що в український уряд прийшли з Росії „чисті” росіяни, які, змінивши тут же громадянство і допомагають керувать Україною! Це ж не загадка, що на своїх посадах вони разом з „табачниками” зо всіх сил уніфікуватимуть Україну та Росію, тобто обдиратимуть нашу батьківщину з решток того, що її відрізняє від Росії, а її відрізняє найбільше мова, культура та історія. З тим вони і борються. І напрочуд активно борються!



На горизонті, окрім прозріння нороду, я не бачу надії. Ющенко образився на українців, і, мабуть, до політики не буде повертатися. Тимошенко – проект вельми сумнівний, а на додачу, випалений уже і я не упевнений, чи вона може стати якоюсь противогою малоросам при владі. Стан відчайдушности поглиблює те, що досі більше 60 відсотків людей підтримують Януковича, а відтак цю антиукраїнську політику, яка реалізується Банковою. Я сподіваюсь, що такі великі відсотки можна пояснювати тим, що люди поки не розуміють в яку кльоачну яму тягне „янук” Україну, а два, вони насолоджуються відчуттям відносного порядку після „помаранчевого хаосу”.

Ось так живемо. В закордонній політиці повний розворот, НАТО уже нам не миле, тільки одна Росія в замрячених очах малороса стовбичить. А у внутрішній не краще. Русифікація, цензура, обмеження свободи громадян. Тут правда вони не йдуть такими темпами, як в зовнішній політиці, делікатно досліджують грунт, але напрямок саме такий.



Чи ми ще самостійна держава? Світ вважає, що так, але світ безумовно помічає також, що в прийняті важливих рішень ми уже не самостійні. І якщо Янукович навіть каже, що ми, всупереч бажанню Москви, не визнаємо незалежностии Абхазії та Південної Осетії, то, скорше всього, це для окозамилювання (ми ж таки самостійна держава, мовляв ), або для здобуття кращих позицій на майбутніх переговорах з Росією в справі чергової мільярдної позики. Загрузли ми і світла не видно!

Г.Кобильницький, Київ, 16.06.2010



Камо Грядеши, Україно?

Джерело: Проект газети „Християнський Голос”, Мюнхен

Додано: 2010-06-16

948

Напиши свій коментар:


Твоє ім'я: 


Коментар: 




Коментарі:

29.06.2010 год.:12:01
Petro

I clava bogu,shcho Jushchenko do polityky ne povernetsia. Ce ne vin mav obrazytysia na Ukrajinciv,ale Ukrajinci na niogo. Te shcho Regiony teper pry vladi, ce i jogo zasluga. Zgadajmo tilki Firtasha,Horoshkovskogo-koly vony zjavylysia...



 



  Камо Грядеши, Україно?
„Українське православ’я на повороті”

Джерело: Проект газети „Християнський Голос”, Мюнхен

Помер предстоятель УПЦ (Московського Патріархату) митрополит Володимир. Наша армія відвоювала Слов’янськ та низку інших міст. Залишилися основні два опорні пункти ординців: Луганськ та...

Додано: 22.08.2014 р.


Поразка Московії
Зламати зуби дияволу
Час дурнів


„Думайте, читатйте”

„Камо Грядеши, Україно?”





    Harazd.net     Про harazd.net     Контакт     Форум     HarazdNews     ГараздМузика     Razom.net.pl    
regały magazynowe regały paletowe regały wyskokiego składowania regały półkowe
 

statystyka
0000486
2408301

3538802
regały magazynowe regały paletowe regały wyskokiego składowania regały półkowe
© 2002 - 2018 - harazd.net - Перший у Польщі український портал.