wynajem autobusów przemyśl   wycieczki do wilna   wycieczki do budapesztu   wycieczki do pragi   tłumacz przysięgły języka ukraińskiego

Перший у Польщі український портал
, год.: 
Стартуй з harazd.net
Harazd.net Форум ГараздМузика Фото Відео Календар подій Статті Каталог www Бесіда
 

„Янукович пірнув”


Г. Кобильницький

В Межигір’ї під Києвом живе президент Віктор Янукович. Кучма-президент міг би помріяти про таке земне розкішшя... Після нещодавньої поїздки туди „режимних” журналістів ми знаємо, що там є басейн, такий невеличкий. Ми знаємо також, що Віктор Федерович пропливає його разів 250, тобто десь 5 кілометрів долає, правда, ми не знаємо, як часто він це робить. Газета „Севодня”: „Також на території (Межигір’я) є стежка з пеньків у гірку метрів 50 в довжину. "Я по цих пеньках щоранку десять разів вгору, десять разів вниз бігаю. А потім в басейн та 5 км пропливаю. Я приступаю до фізичних занять о 6 ранку і закінчую десь без п'ятнадцяти вісім. І так щоранку", - говорить Янукович. Що додати? Велетень тіла!





Чому згадав про це? Тому, що вміння плавати Януковичу тепер напевно знадобиться, оскільки він „пірнув” з рейтингом. Шанований київський Центр Разумкова порахував, що з травня минулого року його популярність упала з 39.2% до 14.6! І ще один показник. Нині однозначно підтримує політику східноукраїнського президента лише 9.7% виборців. Центр зазначає, що таким чином Янукович став рекордсменом („маладєц”!), оскільки ще жоден президент не втрачав своїх прихильників так швидко і такими темпами. Дотепер рекорд належав Віктору Ющенку, якого рейтинг за перший рік президентства упав з 47 до 20%.

Що мало б Віктора Януковича боліти найбільше, це катастрофічне зменшення його прихильників у місцях так званої стабільної підтримки, тобто на сході та на півдні України, в тому числі в Криму. А там дотепер було як? Літа минали, мінялися політики, барви боротьби мінялися, а Віктор Федорович втішався незмінно стабільною підтримкою. Це я про так звану проросійську частинуУкраїни. Здавалося, жодна сила не може похитнути залізної любови східняків до свого лідера з Єнакієва. Але життя любить несподіванки.

Так. Янукович пірнув і займається зараз підводним плаванням. Якщо він справді пропливав в своєму басейнчику регулярно по 5 кілометрів, то в цьому може бути запорука його виживання, надія, що він випливе і колись повернеться на втрачені позиції чи близько до них. Часу для цього ще трохи є, адже ще декілька років нас розділяє від наступних президентських виборів. Гірше, якщо розповідь про басейн та 5 кілометрів Януковичу придумали на ходу радники.

Запитаєте, як таке могло статися? Адже він справді мав шалено кріпку підтримку східної України з 2004 року, тобто майже з моменту, коли вирішив поборотися за владу в країні. Центр Разумкова каже нам, що ця рейтингова катастрофа, це наслідок зростаючих цін, падіння рівня життя, відсутности реформ і браку в людей найменших надій на те, що в майбутньому їх чекає хоч трішки краще життя. Люди обезнадіялися!

Янукович вміє плавати (сподіваємося) і має в запасі кілька років. Щось може придумає для власного порятунку. А що робити з його провладною Партією Регіонів, популярність якої упала до сумних 13%? Можна сказати, пірнув Янукович і вся партія іже з ним, тільки ситуація партії неоковирна вже зовсім. По-перше ми не знаємо, як з плаванням у „регіоналів” в масі своїй, а по-друге, парламентські вибори у нас коли? Так, вже наступного року!


Якщо ми були б стабільною, розвиненою демократією, то вже нині можна було б сказати, що Центр Разумкова похоронив Партію Регіонів і поставив у вельми ризиковану ситуацію Януковича, оскільки після оприлюднення таких даних важко навіть уявити собі, що рейтинг цієї політичної сили з якогось дива завтра почне зростати. Навпаки, він демонструє стабільну схильність до зниження. А отже вирок Центру Разумкова однозначний: наступного року Партія Регіонів втратить владу, тобто свій уряд, а Янукович свою більшість у Верховній Раді. На практиці це означало б, що й Янукович вже не випливе, бо партія це громіздкий вантаж і потягне вниз, до днища.

Це так мало б бути в демократичній країні. Я натомість чую здивовані голоси збоку представників Партії Регіонів, мовляв, нема чим журитися, нічого не сталося, адже рейтинги падають всім, опозиції також (це правда). Я б все-таки журався, оскільки 13% зі схильністю до „іти вниз далі” – це справді не оптимістичний провісник, навіть в нашій, так недосконалій Самостійній Україні. А Центр Разумкова, неначе грецька Кассандра, віщує далі: опозиція може сукупно набрати на парламентських виборах 22%!

Чому тоді „регіонали” не плачуть? Я знаю чому. Бо вони вірять в махінації. Вірять, що змінивши виборчий закон, приборкавши різними методами опозицію, вони все-одно доб’ються перемоги. Ні, вони не те, що вірять, вони знають, що виходу нема, що вони мусять це зробити любою ціною, бо вони як комуністи, уявити навіть не можуть дня, коли втратять владу і знову стануть опозицією, хоча для реального життя, то якраз дуже закономірно (черговість речей та явищ). Знаєте, Кучма теж не вірив, і Ющенко не вірив, і Тимошенко не вірила... Кравчука не пам’ятаю.

Януковича убиває Путін! Можна сказати, розпинає його на древі його наївности. Бо яка була ставка? Віктор Федорович, як думаю, вже давно зметикував, що популярним можна бути якщо й не довічно, то дуже довго. Словом – як Путін в Росії. Основна лінія стратегії Путіна, це лапшонавішування, що Кремль завтра відбудує імперію. Я думаю, навіть Янукович, в протилежности до росіян, розуміє, що Путін обманює, що це гра, проте, яка успішна, яка ефективна! В Росії останнім часом дійшли до того, що Путін – уже намісник Бога. Тобто все у нього іде прекрасно. Мільйони росіян з зацепенінням вже кільканадцять років чекають цієї імперії пережовуючи, у більшости, злидні. Там електорат наївний, довірливий, чекає терпеливо і умирає в цьому чеканні передаючи фатальний стан духа нащадкам. Чи не так було в царській Росії?

Цей масовий убивця з Норвегії, для мене хвора на розумі людина, навіть його прізвища не хочу вимовляти, написав, що українці спеціально організували вибух в Чорнобилі і тим прискорили розвал СССР. Мені, українцеві, звісно, приємно таке чути, я навіть даю 1%, що таке могло бути, тим більше, що цей вибух неодмінно прискорив неминучу смерть імперії зла (може навіть на десятиліття). Я запитую: що має статися, щоб сколихнулася свідомість москаля? Він, потенційно найбагатша людина у світі, століттями живе у злиднях і не робить жодних висновків, бо постійно ладен вірити в потенційно могучу, процвітаючу Росію, а іншими словами – вірить демагогам. Здавалося, що українці на сході нашої батьківщини теж такі, та ба!

Ця демагогія від Путіна сподобалася Януковичу. Він вирішив, що в його випадку стратегію треба будувати довкола проросійськости. Може навіть не віришив, це прийшло само собою в ході боротьби з „помаранчевими”. Ясно було, що західна Україна навряд чи його коли-небудь полюбить, проте без неї можна обійтися. Маючи стабільну підтримку на сході та півдні, ніяка Галичина не страшна. І він пішов тим шляхом. А тепер такий пшик! Хтось знає чому так сталося? Чому люди на сході нашої батьківщини не хочуть терпіти владу, яка проросійська, тобто мила їм, проте нікчемна в економічному та політичному плані? Мали б возвеличати Януковича за його любов до Росії, за ілюзії, що може він колись об’єднається остаточно з „лідером і батьком” Путіним, проте ні, розлюбили. Чому? Чи зможуть це зрозуміти радники президента? Може Януковичу все-таки треба було прочитати книжку Леоніда Кучми „Україна – не Росія”? Там чітко сказано: Україна – не Росія!

Жалко Януковича. З часу, коли він пірнув під воду і не знаємо, чи випливе, він вже мабуть зрозумів, що проросійськість демонстрована занадто – смертельно шкідлива для нього. Він трохи змінився. Почав думати. Чи достатньо тих думок? А головне – чи кисню для подальших роздумів вистачить? Це покаже час. Найближчий при чому. Боюся однак, що він зробить ставку примітивну, тобто на махінації та залякування, бо то є той світ координат, який розуміє він і розуміють його прибічники. Єдину ідею, яка дотепер при ньому була, це була ідея Путіна: дурити людей нездійсненним майбутнім („покращання вашого життя вже сьогодні”), бо люди люблять мріяти. Помилка в тому, що росіяни були імперською нацією, а ми ні. І те, що вони можуть витерпіти для цієї ілюзії Путіна – українцеві, навіть зрусифіковану – ніколи не зрозуміти. Тому, що ми, навіть в Донецьку, інші від росіян. Ну от, тому Янукович під водою...

Знаєте, я думаю, якщо він не обманув нас кілька тижнів тому, і він справді плавав по 5 кілометрів, то я йому даю шанс на те, що він таки випливе. Якщо це обман, то сумне майбутнє Януковича та його „регіоналів”. Сумне. Проте і наше сумне. Бо ми вже скоро будемо свідками масових виборчих зловживань, насильства, як запоруки того, що Партія Регіонів залишиться при владі. Це знову ідея Путіна, яка може не спрацювати в Україні. Боюсь однак, що іншого вони не придумають, бо воно справді так є, що найціннішими в нашому житті є добрі ідеї, а людей, які багаті правом їх придумувати – обмаль. В „Партії Регіонів” я їх взагалі не бачу. Що бачу? Неоковирну морду на „тачці” за сотні тисяч, чи мільйони, жирний карк бачу і такий зад. Вся ідея: „тачки”, квартира, дім, вкрасти, обманути, легкі гроші...

Но а з Юлією Тимошенко що? Вона опоганилася, з одного боку, бреше, як брехала, проте, з другого, нині вона чи не єдина опозиція „регіоналам”. Більше поки не видно. Вона при них культурно виглядає, хоча деякі її якості, можливо, страшніші від тих відкрито хамських, „регіональних”. Щож, Юлію судять. Судить Янукович. Це він суддя. Нема де правду діти. І він не знає поки, що краще: засудити і спрятати її напередодні парламентських виборів, хай не заважає махінаціям, чи, може, не креувати нового „мученика”, відпустити на волю, але тоді будуть проблеми з „дутими” результатами виборів, проблеми з „однозначною” перемогою. Проблема.

Як бачите, сьогодні маю для вас майже колоною лише позитивні вістки з-над Дніпра. Можу добавити іще! Аякже! „Януки” посадили Волгу. Це такий політик-лівак, який тримався соціалістичної партії Мороза, трохи загравав самостійно, він також грошероб, а саме головне, спраляв враження що з молоком матері напився ненависти до України. „Януки” посадили за корупцію. Я навіть не вникаю, винен він чи ні, мені приємно, що ця противна людина, яка живе серед народу, якого ненавидить, трошки, хоч трошки поваляється в буцегарні...

І ще вам приємне. Наталія Вітренко, ще одна, що сосало молоко з отрутою ненависти до українського, приєдналася до путінівського „Народного Фронту”. Точніше, приєдналася Прогресивна Соціалістична Партія, але там партія, як у комуністів – одного лідера. Вітренко, з її „негативним рейтингом”, можливо внесене каплю деструктивного у кубло „путиністів”. Я б на місті Путіна задумався...

І ще приємне. Поніс комп’ютер, щоб направили. Симпатична контора на київському Подолі. Молоді, обкатані в ділі хлопці. Запитую про український Віндовс, чи можуть поставити. Можуть. Хлопець за прилавком говорить: „може важко в це повірити, але останнім часом ми ставимо більше українських Віндовсів, ніж російських”. І я це розумію, хоч дивуюся. Російськомовний українець, як правило, не може „зламати” свого зрусифікованого хребта, проте там, де є можливість, притуляється до українського. Скромний він в проявах того притуляння, але таке явище є. Це знов сигнал нашій діаспорі: будьте обережні, коли судите наших російськомовних за брак української мови!

Досить приємного. Скажу про прикре. Юлія Тимошенка назвала суддю „злочинцем”. Вона його поображала на сотню способів. Того чоловіка з села, який її судить. Так не можна робити. Навіть якщо всі розуміють, що насправді її судить Янукович, то не можна перед ликом світу так представляти нашу судову систему. Це осмішування держави! Тимошенко дуже часто якось вдається осмішувати Україну. А саме головне: вона була така сама як Янукович! Коли її було треба, в час прем’єрства, так само використовувала „кишенькових” суддів в боротьбі проти Ющенка. І тепер отримала по голові власною зброєю. Це справді сумне. Знаєте, їх, безталанних, губить ілюзія, що раз взявши владу, ніколи її не втратять. От тільки не знаю, де джерела тої ілюзії? Куди вони ходять її напиватися? Гадки навіть не маю. П’яні, п’яні владою, а похмілля у них довге та невиносне...

Г. Кобильницький. 27.7.2011 р.



Камо Грядеши, Україно?

Джерело: Проект газети „Християнський Голос”, Мюнхен

Додано: 2011-08-08

1146

Напиши свій коментар:


Твоє ім'я: 


Коментар: 




 



  Камо Грядеши, Україно?
„Українське православ’я на повороті”

Джерело: Проект газети „Християнський Голос”, Мюнхен

Помер предстоятель УПЦ (Московського Патріархату) митрополит Володимир. Наша армія відвоювала Слов’янськ та низку інших міст. Залишилися основні два опорні пункти ординців: Луганськ та...

Додано: 22.08.2014 р.


Поразка Московії
Зламати зуби дияволу
Час дурнів


„Думайте, читатйте”

„Камо Грядеши, Україно?”





    Harazd.net     Про harazd.net     Контакт     Форум     HarazdNews     ГараздМузика     Razom.net.pl    
regały magazynowe regały paletowe regały wyskokiego składowania regały półkowe
 

statystyka
0000517
2408332

3538833
regały magazynowe regały paletowe regały wyskokiego składowania regały półkowe
© 2002 - 2018 - harazd.net - Перший у Польщі український портал.