wynajem autobusów przemyśl   wycieczki do wilna   wycieczki do budapesztu   wycieczki do pragi   tłumacz przysięgły języka ukraińskiego

Перший у Польщі український портал
, год.: 
Стартуй з harazd.net
Harazd.net Форум ГараздМузика Фото Відео Календар подій Статті Каталог www Бесіда
 

„Вибрав гроші, не Україну”


Г. Кобильницький

Ситуація, в якій опинився президент Віктор Янукович в дечому нагадує «пізнього Кучму», коли він з одного боку набув впевнености, що в країні можна йому безкарно робити що заманеться, а з другого - вичерпав навіть ту скромну візію ведення зовнішньої політики, яку мав.

З Януковичем, як виглядає, справи маються набагато гірше. По-перше, він заплутався вже на початку свого президентства, а хочеться, напевно, правити як мінімум 10 років. Рівень популярности упав йому до скромних 10 відсотків. У Кучми була хоч візія політики двовекторности, а у Януковича в голові лише російський газ (що треба зробити, щоб купити дешевше і заробити ще більше грошей). І ще у нього є візія царювати в Україні довго, так довго, що він нині навіть не думає про те, що всьому ділу приходить колись вінець. Цю думку підтверджує масштабне будівництво, яке Янукович розвів в Межигір’ї, там вже стоїть не просто палац, а якесь біснувато дороге приватне містечко. Нащо йому це? Невже це хвороба ледве не всіх колишніх злидарів, які не головою, а випадковістю долі стали багатіями?

Ще кілька тижнів тому, поки йшов процес над Юлією Тимошенко, мені здавалося, що Янукович в зовнішній політиці буде наслідувати Кучму, тобто два вектори, жоден з них не пріоритетний, а далі балансуватиме між Європою та Азією (в російському варіянті). Це можна було продовжувати навіть після отримання асоційованого членства в Євросоюзі, що мало статися в грудні.





Брюссельські чиновники дали чітко зрозуміти, що процес над Тимошенко, це політична розправа, що це недопустима форма поборювання політичної опозиції і для того, щоб стати асоційованим членом, треба з тим процесом щось робити. Здавалося, Янукович прекрасно зрозумів послання з Заходу. Так здавалося після його інтерв’ю. У ньому він явно заспокоював Захід, мовляв, навіть якщо Тимошенко буде засуджена, це не страшно, є ще апеляційний суд, дав зрозуміти, що можуть бути інші способи, щоб підсудна не опинилася за ґратами надовго.

Все змінилося після того, коли суд дав Тимошенко сім років. Янукович неначе зірвався. Західну критику (може й не дуже тонку, тут я згоден) перестав сприймати, мовляв, я тут князь і ніхто мені не буде вказувать, що робити з «нашою Юлею». Завели проти неї нову карну справу, даючи таким чином чіткий сигнал, що вони збираються її неволити довго. Руки всім опали.

Далі було тільки гірше. Прем’єр-міністр Азаров підписав зону вільної торгівлі в рамках цього трупа, що зветься СНД. «Янук» продовжував свою фальшиву риторику, мовляв, суди в нас незалежні, що пороблю, якщо звільняти Тимошенко, то треба відпускати всіх злочинців, бо чим вона краща. Після цього Євросоюз відкликав візит Януковича до Брюсселя, а той, як скаженний: нічого, на Кубу полечу… І полетів. В таких умовах, самі розумієте, надіятись надалі на те, що в грудні в нас буде «маленьке членство» в ЄС – підстав уже нема.





Такого розвороту в зовнішній політиці йому неможливо простити (хіба, що виправить свою помилку, ще можна це зробити). Неможливо, бо ми були за мить до того, щоб закріпити цивілізаційний вибір, закріпити правду про те, що ми частина Європи, а не Євроазії, куди нас тягне, ледве рук не повідриває, Росія. Це був би найсильніший з 1991 року сигнал нашої відірваности від минулого. Я думаю, що після такого навіть «батько нації російської» Путін може втратив би бажання далі пробувати надкусувати Україну. Підвів мене Янукович! І знов – я сумую, радіє Путін. І так ми міняємося ролями.

Його, «Янука», звісно, можна зрозуміти. Газ то не в Європи, а в Росії! Ну, але якщо він вирішив стати президентом ЛИШЕ ради власного збагачення – то, вибачте, я йому віщую долю гіршу, ніж доля Кучми. Якщо не опам’ятається... Кажу, я розумію, чому він це зробив, але оправдання для такого примітивного егоїзму просто нема.

По-перше зробив це тому, що наступного року парламентські вибори, а Тимошенко, як йому здається, єдина, хто може завадити Партії Регіонів впевнено перемогти в умовах, коли в
«регіоналів» 10-15 відсотків підтримки. Так, що! Заради якоїсь ефемерної Європи, якої він на додачу не розуміє, що, втрачати владу!

По-друге, стати однією ногою в Євросоюзі, це взяти до України більше демократичних стандартів. Ті з Брюсселя ще більше качатимуть права. А президент він не демократичний, і його Партія Регіонів така. Як тоді перемагати на виборах, як втримати владу?

По-третє, нарешті. Оскільки Янукович свідомий, що розворот з Тимошенко і «прощання» з Європою, це наймиліша пісня Путіну («Газпрому»), то він думає, що нарешті отримає від росіян винагороду у вигляді якоїсь кількости дешевого газу. Вони саме в очікуванні рішення Москви. І мені цікаво, що вони отримають. Невже «загазують» його?

Знайома пише мені з Донецька. «Місцеві газети почали друкувати статті лідера «Свободи», Тягнибока. В наших газетах ніщо не відбувається без відома та «добра» Партії Регіонів. Так що, Тягнибок таки справді підтримується прибічниками Януковича?» Дехто так вважає. Я не знаю, проте моя знайома Л.К. має рацію, коли каже, що в їхніх газетах ніщо не друкується без згоди «регіоналів». Вони хочуть, щоб Донбасом стала вся Україна.

Там, в Донецьку, нещодавно побував президент Мєдвєдєв. Ось, що пише про цей візит Л.К.





«Минулого тижня у нас у Донецьку був Мєдвєдєв. Дуже впадало в око, що він незадоволений, поводиться зверхньо, посміхається натужно. А всі російські журналісти запопадливо кружили навколо Міллера («Газпром»), говорили йому компліменти тощо. Дуже було схоже на приїзд (російського) патріярха Кіріла, коли навколо нього ФСБшники (російська служба безпеки) розганяють натовп "черні". І російські журналісти це сприймають, як належне. Навіть для нас, "загартованих" Януковичем, це виглядало дикунством. Гарного тобі вечора.»

Цікаво, чого «москалі» незадоволені? Мали б радіти Януковичем... Я думаю, що це вияв звичайного презирства до «малороса», таких людей ніхто не шанує (бо вони не шанують себе) і, як я про це вже писав, навряд чи «малоросові» за вірну службу росіяни будуть платити. Ні, може щось кинуть попід стіл, щоб дурних думок про Європу не зароджувалося... Може... Але й не більше.

Я чекаю чим це закінчиться. За «перше малоросійство», коли Янукович «здав» відразу на початку президентства Крим, «москалі» нічого не заплатили. Що буде тепер? Якщо «заплатять» і він візьме, то, боюся, про Європу знову можемо забути на роки, а донецького прибульця чекає «Україна без Януковича», і це без огляду на те, відпустять з тюрми Тимошенко, чи ні. Це може бути набагато страшніше «України без Кучми».

Стільки презирливих анекдотів про Януковича, яких можна знайти в інтернеті міг би «позаздрити» любий президент. На жаль, для Януковича ледве не всі вони в одному дусі: «примітив на владному Олімпі». Оцей фотомонтаж з Інтернету, де Кучма з Януковичем на «Титаніку», насправді може виявитися дуже реалістичним, якщо оточення Януковича не почне робити висновків. Останнє плавання...





На світлині Тимошенко, Янукович та Мороз. Весна 2007 року. Після парламентських виборів. Мороз був тоді коаліціянтом «помаранчевих», а потім зрадив, пішов до «регіоналів», завдяки чому Янукович став прем’єр-міністром. Де він зараз? Живий! Але політичний труп. Де Тимошенко, якій конче треба було всі ті «помаранчеві роки» сваритися з Ющенком? В тюрмі. Де Янукович? Він президент, але з наростаючим шансом пройтися в майбутньому шляхом Тимошенко.

Знаєте, багаті люди, ну, не всі звісно, але чимало, надзвичайно скупі. Кадаффі довго не зізнавався, що Лівія причетна до теракту над Локербі в Шотландії. Багато років потому зізнався. Хотів покращити взаємини з Заходом. Якраз треба було. Родинам загиблих виплатив компенсації. Проте жаба задушила і через певний час він задумав процес проти болгарських медсестер та лікаря-палестинця, які неначебто заразили лівійських дітей СНІД-ом. Суд засудив їх до розстрілу. Цивілізований світ довго боровся за життя засуджених і вдалося – було заплачено викуп і була це сума точно така, яку роками раніше Кадаффі виплатив родинам жертв теракту над Локербі. Така деталь з життя покійного уже Кадаффі...

Нагадаю, він захопив владу 1969 року внаслідок перевороту, а тепер його убили повстанці. Почали розкопувати ями з трупами опонентів, яких Кадаффі замучив. Зверніть увагу, що на світлині Кадаффі і Брежнєв (символ совітського застою) тримаються за ручки. Така деталь з життя покійного...





З падінням Кадаффі Росія втратила ще один ринок для своєї зброї. Колись там працювали тисячі совітських радників. Кадаффі вчився у Совітів як будувати владу одного. Як талановитий учень, він свій автократизм вдосконалив під власний розум і під місцеві умови. Але, чимало скопіював у «імперії зла». Він, як колись Совіти, розсилав своїх агентів по всьому світу, щоб вони убивали його політичних опонентів, яким вдалося втекти з Лівії. Безжалісний, добре організований, проте явно переоцінив свої сили та можливості.

Лівія, можливо не буде щасливішою після смерти Кадаффі. Його доля, як і доля багатьох, в тому числі Чаушеску, показує, що з людьми не можна довічно гратися в батька народу, бо люди, як правило, хочуть змін, хочуть надії, а коли вони десятиліттями бачать одну, з віком все більш противну морду, втрачають терпець. Ідуть і торощать.Часто навмання, ради того тільки, щоб почалося що-небудь нове, бо нове, це надія (привіт Путіну!), навіть якщо нічим не обґрунтована.

І на завершення ще раз привіт Путіну (на світлині), який скоро знову стане президентом Росії і мабуть, збирається, як Кадаффі, правити до смерти (природної). Звісно, до смерти, інакше можна втратити накопичені мільярди доларів! А коли жити, пане Путін? Російська публіцистка Валерія Новодворська закликає в «Ґранях»: «Дістаньте нарешті Росію з-під трупа СССР!» Надзвичайно влучно сформульована думка, вона віддає суть ситуації, в якій, завдяки Путіну, опинилася Росія. Грошелюбивий Путін взяв більший ризик ніж Янукович – Путін ризикує довести не тільки до своєї ганебної смерти, але й до розвалу Росії. Звісно, він, як і Кадаффі (колись), чи Чаушеску (колись), не віритиме в такий сценарій так довго, поки він не стане реальністю.





Кажуть, що з Чавесом теж кепські справи (зі здоров’ям). Що ж це за часи такі, антидиктаторські? До наших «януковичів», з Путіном в команді, це дійшло?

Г. Кобильницький. 24 жовтня 2011 року.



Камо Грядеши, Україно?

Джерело: Проект газети „Християнський Голос”, Мюнхен

Додано: 2011-10-26

1659

Напиши свій коментар:


Твоє ім'я: 


Коментар: 




Коментарі:

01.11.2011 год.:14:27
Калина

Стаття чудова і вельми на часі.Страх лише за Україну щоб народ не пробудивсь надто пізно.



 



  Камо Грядеши, Україно?
„Українське православ’я на повороті”

Джерело: Проект газети „Християнський Голос”, Мюнхен

Помер предстоятель УПЦ (Московського Патріархату) митрополит Володимир. Наша армія відвоювала Слов’янськ та низку інших міст. Залишилися основні два опорні пункти ординців: Луганськ та...

Додано: 22.08.2014 р.


Поразка Московії
Зламати зуби дияволу
Час дурнів


„Думайте, читатйте”

„Камо Грядеши, Україно?”





    Harazd.net     Про harazd.net     Контакт     Форум     HarazdNews     ГараздМузика     Razom.net.pl    
regały magazynowe używane regały paletowe używane montaż regałów skup regałów antresole
 

statystyka
0000292
2523960

3711119
regały magazynowe używane regały paletowe używane montaż regałów skup regałów antresole
© 2002 - 2018 - harazd.net - Перший у Польщі український портал.