wynajem autobusów przemyśl   wycieczki do wilna   wycieczki do budapesztu   wycieczki do pragi   tłumacz przysięgły języka ukraińskiego

Перший у Польщі український портал
, год.: 
Стартуй з harazd.net
Harazd.net Форум ГараздМузика Фото Відео Календар подій Статті Каталог www Бесіда
 

„Перемога не за горами...”


Г. Кобильницький

Останнім часом експерти різної породи все частіше сходяться на думці, що Росія от так не відпустить Україну. Більшість з них прогнозує, що шанс на перемогу Майдану зростає, водночас, вони переконані: якщо чекіст Путін не зможе ковтнути всю Україну, тоді хоч надкусить, тобто візьме Схід. Ну, я б на їхньому місці не був таким впевненим, що це вдасться, що на нашому Сході будуть раді ставати частиною Росії. Путін не розуміє України, навіть її східної частини, де багато кровних росіян живе, де безліч малоросів і, загалом, проросійські настрої достатньої сильні. Тому не дуже зважайте на експертів, ми маємо свою правду Соборної України. Тим більше, що за неї знов помирають люди.





Я вирішив віддати цей випуск «Камо грядеши, Україно?» Тані Чорновол. Тій самій Журналістці, яку в грудні провладні катюги жорстоко покалічили. На своєму та інших прикладах Таня пише про те, що відчуває людина, коли опиняється на грані життя, як вона міняється після пережитого. Передусім однак, Таня закликає всіх не бути байдужими, оскільки ми, нарід без зброї, і можемо перемагати насамперед своєю організованою масовістю.

Я приєднуюся до цього заклику. Кожен з нас може щось зробити для того, щоб Майдан переміг. Особливо тепер, коли в «малоросійському» таборі намітилися тріщини. Треба тиснути ще і ще!




Дмитро Булатов до і після «зустрічі» з представниками влади


Ми маємо не тільки сотні покалічених, але і загиблих, людей, яких система «Янучара» холоднокровно замордувала. Це має бути додатковий стимул зробити все можливе для перемоги, щоб геройська смерть не виявилася даремною, як це не один раз в нашій історії бувало. Кожен з нас, де б він не жив, може мати свій вклад в перемогу Майдану! Як нарід, мусимо стати організованим мурашником, бо тільки перетворившись у нього, можемо крихітність окремої людини перетворити у потужну зброю. Якщо не знаєте, що конкретно могли б зробити Ви – запитайте у інших, наприклад у свого пароха. Стовідсотково кожен може молитися. Молитовний штурм небес не повинен вщухати ні на мить, поки «темний» не відступить в безодню.

Г. Кобильницький



Байдужим. Цей дзвін дзвонить по вас
Погодьтесь, коли в місті починає діяти маніяк ніхто не може бути в безпеці. У нас гірша ситуація – нашою країною керує маніяк, при чому його обслуговує державна репресивна машина, що має можливості створювати ескадрони смерті в кожному місті.


Маніяка зазвичай важко виявити, на публіку він веде звичне життя, часто має сім'ю та дітей. А наш маніяк страшніший, бо навіть не вважає за потрібне ховатися. Лише на 3-му році президенства Янукович почав віддавати накази викрадати, катувати, вбивати, заморожувати зі зв'язаними руками звичайних людей. При чому для нього це лише політтехнології. При чому, зауважте, в його планах царювати, як мінімум два терміни та передати владу у спадок. Що ж тоді буде з Україною і нами?

Байдужі спитайте себе, чи готові ви жити в країні маніяка? Якщо – ні, то ви вже запізнилися. Ми вже в цій країні. Ви просто цього ще не помітили. Бо до вас ще черга не дійшла, але обов'язково дійде, навіть якщо будете байдужі.

Я знаю про що пишу, бо я з тих, до кого дійшла черга, я з тими, хто наступний в черзі, я свідомо встала в цю чергу знову.

Нещодавно я стала свідком однієї розмови в штабі Автомайдану. Одним з співрозмовників був Ярослав Гончар – недобитий "Беркутом". Це той відчайдух, що на власному автомобілі на Оболоні зупинив автобуси "Беркуту". Десятки "беркутівців" спочатку розтрощили його авто, а потім взялися за Ярослава з напарником. Ярославу допоміг пасок безпеки, силовики в садистському запалі не змогли його витягнути з авто, а бити через розтрощені вікна було не зручно. Тому він лишився "недобитий".

Другий співрозмовник, Володимир Маралов – "недорозстріляний". Активіст "Дорожнього Контролю", якого, ще в грудні просто на вулиці захопили невідомі особи: допитували, а потім вистрілили в серце. Куля чудом розвернулася у м'язі та не зачепила серце.

Так от розмова була наступна: "недобитий" цікавився в "недорозстріляного", що він відчував під час пострілу. Відповідь неабияк потішила, бо Володимир розповів, що це не дуже боляче. Тебе наче відкидає, а потім відключається свідомість. Володимиру я весело повідомила, що коли б'ють по голові теж відчуваєш щось подібне. Втрата свідомості рятує від болю. Ось така у нас радісна розмова вийшла, бо нині в нашій системі цінностей - безболісна смерть вже благо.

Байдужі, ви тільки уявіть, що нас цікавить, бо якщо лишитесь байдужими, колись через це доведеться пройти і вам.

В цій дійсності вже сприймаєш, як чудо, як доказ існування Бога, що Ігор Луценко лишився живий, що Дмитро Булатов – живий. Після знайдення Булатова я раділа і навіть не журилася, що його катували: "Головне, що живий". Проте в глибині душі я в цьому не певна. Я не знаю, що зараз добре. Адже в нашій реальності вижити після катувань, може означати, що кати замордують тебе пізніше. А перший раз вмирати легко...

Я пам'ятаю, як на бориспільській трасі, відчуваючи нескінченні удари в голову, я відійшла в ніщо з усвідомленням, що це кінець. Проте мені не було страшно, бо заздалегідь я була налаштована, що я десь так подібно закінчу. Зате я пам'ятаю радісну думку, що не відчуваю сильний біль від ударів, отже не ризикую, що буду в безпам'ятстві повзати перед катами на колінах. А ще було радісне усвідомлення, що зробила достатньо, щоб навіть після своєї смерті дістати Януковича.

А другий раз вмирати важко... Бо тепер все змінилося, тому що нині вмерти, це мало. Це безвідповідально. Треба перемагати, хоча це набагато важче.

А ще хвилюєшся за друзів, знайомих, та незнайомих людей з Майдану. Адже вони такі цінні. Цій країні потрібні живими ті люди які вийшли на Майдан, бо це найкращі люди Країни. Хто був на Майдані, знає, що там сконцентровані моральні, відповідальні, розумні, хоробрі, які знають, що не можна довіряти країну вбивцям, ґвалтівникам, мафії.

І ми повинні перемогти, бо це наш обов'язок. А як відомо, готові вмирати коштують багатьох готових вбивати. Проте наша перемога залежить не стільки від наших якостей, а в першу чергу від кількості небайдужих. Тому я звертаюся до байдужих та аполітичних – почуйте та приєднайтесь.

Нещодавно, я вперше після побиття проїхалася з під Борисполя до Майдану громадським транспортом, пройшла пішки селом. Звичним маршрутом, яким раніше ходила сотні раз. Проте, цей раз я йшла вже іншою країною: тривожно оглядалася на перехрестях. Я була сама, бо в цей час мій чоловік і батько повезли мого друга Олега в лікарню. Напередодні, "тітушки" бітами розбили йому голову. Це було в Черкасах. "Тітушки" вискочили на нас трьох з автомобілів недалеко від ОДА. Спочатку кинулися на чоловіків, бо я пленталася ззаду. Я схопила невеликий дрючок з будматеріалів біля смітника і допомогла відбитися чоловіку. Зізнаюся, вперше за своє життя, я була агресивна, і била з усієї сили нападників. Опісля я кинулася на поміч Олегу, якого душили троє, але в мене вже не вистачило сил на ефективну атаку. Мене схопили. Відбив чоловік. А Олег вже був під "тітушками". Ми ганебно втекли. По-суті, залишили друга на смерть. Його катували. Били на ліквідацію: битою по голові та по тілу. Він чудом лишився живий. В нього шов 10 см на голові. Уявляєте я залишила друга! Залишила того, хто прикривав мене...

Я стала гіршою. Коли бандити насаджують в країні звірячі правила життя, всі ми стаємо поганими, дуже поганими. Готовими на страшні речі. Саме тому, байдужі, не можна бути осторонь, коли гуде дзвін. Коли ще можна зупинити найстрашніше.

Тетяна Чорновол, 3 лютого 2014



Камо Грядеши, Україно?

Джерело: Проект газети „Християнський Голос”, Мюнхен

Додано: 2014-07-31

721

Напиши свій коментар:


Твоє ім'я: 


Коментар: 




 



  Камо Грядеши, Україно?
„Українське православ’я на повороті”

Джерело: Проект газети „Християнський Голос”, Мюнхен

Помер предстоятель УПЦ (Московського Патріархату) митрополит Володимир. Наша армія відвоювала Слов’янськ та низку інших міст. Залишилися основні два опорні пункти ординців: Луганськ та...

Додано: 22.08.2014 р.


Поразка Московії
Зламати зуби дияволу
Час дурнів


„Думайте, читатйте”

„Камо Грядеши, Україно?”





    Harazd.net     Про harazd.net     Контакт     Форум     HarazdNews     ГараздМузика     Razom.net.pl    
regały magazynowe używane regały paletowe używane montaż regałów skup regałów antresole
 

statystyka
0000480
2536585

3725469
regały magazynowe regały paletowe regały wyskokiego składowania regały półkowe
© 2002 - 2018 - harazd.net - Перший у Польщі український портал.